Financial Times 14 вересня 2026 року з посиланням на джерела, обізнані з позицією Кремля, повідомив, що Володимир Путін не хоче укладати угоду про енергетичне перемир’я до настання зими. У матеріалі окреслено роль кожного з ключових учасників переговорного треку — Москви, Києва та Вашингтона.
Яку позицію займає Путін і Кремль
За даними FT, у Кремлі удари по українській енергетичній інфраструктурі розглядають як важіль тиску на Київ, здатний змусити Україну піти на поступки. Особа, обізнана з позицією Росії, підтвердила виданню, що Москва і Київ відновили переговори щодо можливого енергетичного перемир’я, при цьому Москва відхиляла попередні українські пропозиції про взаємне припинення ударів і посилювала атаки. Водночас у Кремлі окремо заявляли, що розмови про енергетичне перемир’я з Україною «не ведуться».
Роль Зеленського та його застереження
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна готова не завдавати ударів по російській енергетичній інфраструктурі, якщо партнери зможуть гарантувати реальну готовність Росії зробити те саме. Зеленський наголосив, що Київ не впевнений у готовності Москви дотримуватися будь-якої домовленості, і повідомив про намір обговорити енергетичне перемир’я з Дональдом Трампом під час зустрічі у Нью-Йорку. Він також визнав угоду про взаємне припинення ударів потенційним «кроком до деескалації» та «першим кроком до миру».
Місце Трампа в переговорному треку
Президент США Дональд Трамп 14 вересня заявив, що Україна та Росія нібито домовилися взаємно припинити удари по енергетичних об’єктах. За день до того, 13 вересня, Трамп заявив, що Україна має припинити удари по російських енергетичних об’єктах через дефіцит дизельного пального. Двоє українських високопосадовців повідомили FT, що, на їхню думку, Трамп своєю заявою прагне показати американській громадськості, втомленій від високих цін на пальне, що він працює над їх зниженням.
Залишити відповідь